Запаморочення

Запаморочення - це стан, який змушує людину відчувати, що вона сама або навколишнє середовище рухається або обертається. Воно відрізняється від запаморочення тим, що запаморочення представляє ілюзію руху. Коли суб'єкт відчуває, що він сам рухається, це називається суб'єктивним запамороченням. Сприйняття того, що оточення рухається, називається об'єктивним запамороченням. На відміну від неспецифічного запаморочення або запаморочення, вертиго має відносно небагато причин.

Запаморочення може бути викликано проблемами в мозку або внутрішньому вусі. До них належать набряк внутрішнього вуха внаслідок вірусної/бактеріальної інфекції, хвороба Меньєра, пухлини, зниження кровотоку до основи мозку, розсіяний склероз, травми голови та шиї,мігрень (головні болі) або ускладнення діабету. Симптоми запаморочення включають відчуття дезорієнтації або руху, яке може супроводжуватися нудота або блювота, пітливість або ненормальні рухи очей. Інші симптоми запаморочення можуть включати втрату слуху, дзвін у вухах, зміни зору, слабкість, труднощі з розмовою, зниження рівня свідомості та труднощі з ходьбою. Запаморочення можна діагностувати за допомогою історії хвороби та фізичного огляду. КТ, аналізи крові, магнітно-резонансна томографія (МРТ), а електрокардіограма (ЕКГ) також може бути виконана залежно від підозрюваної причини. Лікування запаморочення включає прийом ліків і фізіотерапевтичні процедури. Діагноз запаморочення залежить від причини. У деяких випадках запаморочення проходить самостійно, а в інших потрібні ліки та фізіотерапія.

• Запаморочення, викликане проблемами в мозку або центральній нервовій системі, називають центральним запамороченням. Якщо причиною є проблеми у внутрішньому вусі, це називається периферичним запамороченням. Запаморочення також може бути симптомом інших захворювань.
• Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (BPPV) є найпоширенішою формою запаморочення, яке визначається коротким відчуттям руху, що триває від 15 секунд до кількох хвилин. Це може бути спричинено різкими рухами голови або рухом голови в певному напрямку, наприклад перевертанням у ліжку. Цей тип запаморочення рідко є небезпечним і легко піддається лікуванню.
• Запаморочення також може бути викликане набряком внутрішнього вуха (лабіринтит або вестибулярний неврит). Ці стани характеризуються раптовою появою запаморочення, яке може бути пов’язане з проблемами слуху. Найбільш частою причиною лабіринтиту є вірусна/бактеріальна інфекція внутрішнього вуха. Симптоми можуть тривати кілька днів, поки запалення не зникне. Віруси, які можуть викликати лабіринтит або вестибулярний неврит, включають віруси герпесу, грипу, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту, гепатиту та вірус Епштейна-Барр (EBV).
• Хвороба Меньєра викликає епізоди запаморочення разом із дзвоном у вухах (тиннітус) і порушеннями слуху. У людей із цим захворюванням раптово виникає сильне запаморочення та коливаються проблеми зі слухом, а також періоди, коли вони відсутні. Причина хвороби Меньєра до кінця не вивчена, але вважається, що це вірусні інфекції внутрішнього вуха, травми голови, спадкові фактори або алергія.
• Акустична неврома - це тип пухлини нервової тканини внутрішнього вуха, який може викликати запаморочення. Симптоми можуть включати запаморочення з однобічним дзвоном у вусі та втрату слуху.
• Запаморочення може бути спричинене зниженням кровотоку до основи мозку. Кровотеча в задню частину мозку (крововилив у мозочок) характеризується запамороченням, головний біль, труднощі при ходьбі та нездатність дивитися в бік кровотечі.
• Вертиго часто є основним симптомом розсіяний склероз. Початок зазвичай раптовий. Огляд очей може показати, що очі не рухаються по середній лінії до носа.
• Травма голови та шиї також може призвести до запаморочення, яке зазвичай минає самостійно. Шийне запаморочення також може бути спричинене проблемами з шиєю, такими як ущемлення кровоносних судин або нервів шиї.
• A мігрень також може викликати запаморочення. Запаморочення зазвичай супроводжується головним болем, хоча не завжди. Часто в анамнезі є подібні епізоди, але постійних проблем немає.
• Ускладнення від діабет може спричинити артеріосклероз (ущільнення артерій), що може призвести до зниження кровотоку до мозку, викликаючи симптоми запаморочення.
• Зміни в гормональному фоні під час вагітності разом із низьким рівнем цукру в крові можуть викликати у вагітних жінок запаморочення, особливо протягом першого триместру. У другому триместрі запаморочення або вертиго можуть бути наслідком тиску на кровоносні судини з боку матки, що розширюється. Пізніше під час вагітності запаморочення та вертиго можуть виникати під час відпочинку на спині, що дозволяє вазі дитини тиснути на велику вену (порожнисту вену), яка несе кров до серця.
• Стрес або панічні атаки також можуть викликати у людей відчуття запаморочення. Стрес може погіршити симптоми, хоча зазвичай він їх не викликає.
• Mal de Debarquement, що означає «хвороба від висадки», — це медичний термін для позначення запаморочення та вертиго після подорожі на кораблі чи човні. Зазвичай спостерігається після круїзу. У деяких випадках люди відчувають це відчуття після виходу з літака, автомобіля чи поїзда.

Запаморочення - це відчуття обертання. Воно відрізняється від запаморочення або непритомності та заколисування.

Якщо існує справжнє запаморочення, симптоми включають відчуття дезорієнтації або руху. Крім того, людина також може мати будь-який або всі ці симптоми,

• Нудота або блювота
• Потовиділення
• Аномальні рухи очей

Симптоми можуть тривати від хвилин до годин і можуть бути постійними (хронічними) або епізодичними. Напад може бути наслідком різкого руху або зміни положення. Необхідно повідомити лікаря про будь-яку недавню травму голови або хлистову травму, а також про будь-які нові ліки, які приймає постраждала особа.

Людина може мати втрату слуху та відчуття дзвону у вухах. Людина також може мати порушення зору, слабкість, труднощі з розмовою, зниження рівня свідомості та труднощі з ходьбою.

Коли звертатися за медичною допомогою при запамороченні

Усі ознаки та симптоми запаморочення повинні бути оцінені лікарем. Основні випадки запаморочення нешкідливі. Хоча запаморочення може бути виснажливим, більшість причин легко вилікувати за допомогою призначених ліків. Попросіть лікаря перевірити будь-які нові ознаки та симптоми запаморочення, щоб виключити рідкісні, потенційно серйозні або небезпечні для життя причини. Певні ознаки та симптоми запаморочення можуть вимагати обстеження у відділенні невідкладної допомоги лікарні, наприклад:

• Раптовий напад симптомів
• Подвійне зір
• Головний біль
• Слабкість
• Складність говорити
• Лихоманка
• Аномальні рухи очей
• Змінений рівень свідомості, неправильні дії або труднощі з збудженням
• Труднощі при ходьбі, відсутність координації або слабкість рук і/або ніг

Травми голови збільшують ризик розвитку запаморочення

Деякі ліки, такі як протисудомні препарати, кров'яний тиск ліки, антидепресанти та аспірин також підвищують ризик

• Високий кров'яний тиск
• Хвороба серця
• Діабет
• куріння
• Алкоголь

Дослідження частоти запаморочення показують, що від 2% до 3% населення мають ризик розвитку BPPV. Жінки похилого віку мають дещо вищий ризик розвитку цього захворювання.

Запаморочення не є самостійним захворюванням. Після діагностики та лікування запаморочення людина може повернутися до здорового способу життя. Існують різні тести для діагностики запаморочення та його причин. Лікар шукатиме будь-які аномальні рухи очей і переконатиметься, що здатність стежити за предметами є нормальною. Лікар оцінює мимовільні рухи очей (ністагм) пацієнта. Швидкі рухи очей, викликані маневром голови лікаря, можуть підказати, в якому вусі проблема.

Для виявлення причини порушення рівноваги у пацієнта використовуються такі діагностичні прилади, як відеоністагмографія (VNG), електроністагмографія (ENG), краніокорпографія (CCG), суб’єктивна зорова вертикаль (SVV), комп’ютеризована динамічна гострота зору (DVA).

Необхідно розпізнати частоту та тяжкість разом із супутніми симптомами для відповідного лікування кожного пацієнта.

Деякі інші тести для визначення типу запаморочення включають

Випробування ударом голови: Ви дивитеся на ніс екзаменатора, а той повертає вашу голову вбік і шукає правильні рухи очей.

Тест Ромберга: Встаньте, ноги разом, очі відкриті. Спробуйте зберегти рівновагу після заплющення очей.

Тест Фукуди-Унтербергера: Маршуйте на одному місці із закритими очима, не нахиляючись.

Тест Дікса-Холпайка: перебуваючи на оглядовому столі, вас швидко опускають із положення сидячи в положення лежачи з головою, направленою вправо або вліво. Лікар подивиться на рухи ваших очей, щоб дізнатися більше про ваше запаморочення.

Візуалізаційні тести на запаморочення включають

• комп'ютерна томографія
• МРТ

Існують різні види лікування запаморочення, включаючи засоби для догляду за собою, ліки та фізіотерапевтичні процедури.

Домашні засоби від запаморочення

Часто бракує наукових доказів, які підтверджують деякі засоби. Кілька запропонованих засобів включають наступне

Модифікований маневр Еплі – це тип фізіотерапії, який часто призначають, який передбачає рухи голови й тіла, які виконуються сидячи на ліжку. Традиційно воно проводиться в кабінеті лікаря або фізіотерапевта, але його також можуть призначити для виконання вдома. Після того, як пацієнт отримав відповідні інструкції, ця вправа може полегшити симптоми запаморочення за тиждень.

Добавки вітаміну D можуть бути корисними для пацієнтів з діагнозом доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення.

Трав’яні засоби, такі як корінь імбиру, гінкго білоба та коріандр, можуть допомогти зменшити симптоми запаморочення у кількох людей. Проконсультуйтеся з лікарем перед використанням будь-яких природних методів лікування.

Акупунктура може полегшити симптоми кількох типів запаморочення.

Уникайте елементів, які можуть впливати на кровообіг, включаючи кофеїн, тютюн або алкоголь.

Пийте багато рідини.

Ефірні олії, зокрема м’яти, імбиру, лаванди та ладану, можуть допомогти полегшити симптоми запаморочення. Прочитайте всі інструкції із застосування та проконсультуйтеся з лікарем перед використанням цих природних засобів, оскільки деякі можуть мати побічні ефекти, особливо якщо людина має респіраторне захворювання.

Лікування запаморочення

Вибір лікування буде залежати від діагнозу. Ліки від запаморочення можна приймати всередину, через пластир, супозиторій або ліки вводити через крапельницю. Певні типи запаморочення можуть потребувати додаткового лікування та направлення.

– Бактеріальні інфекції середнього вуха потребують антибіотиків. Отвір у внутрішньому вусі, що спричиняє повторну інфекцію, може вимагати направлення до спеціаліста з вуха, носа та горла (ЛОР) для операції

– При хворобі Меньєра, окрім ліків, пацієнти повинні дотримуватися дієти з низьким вмістом солі та можуть знадобитися ліки для збільшення виділення сечі.

– На додаток до них, ліки, які використовуються для лікування доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення, можна використовувати для лікування стану.

Ліки від запаморочення

Зазвичай призначаються такі ліки від запаморочення:

• Меклізину гідрохлорид
• Трансдермальний пластир зі скополаміном
• Прометазину гідрохлорид
• Метоклопрамід
• Ондансетрон
• діазепам
• Лоразепам
• клоназепам
• Преднізон

Лікар також може запропонувати деякі безрецептурні (безрецептурні) антигістамінні препарати для запаморочення, зокрема:

• Димедрол
• Дименгидринат

Ці ліки слід приймати тільки під наглядом лікаря. Багато з цих ліків можуть викликати сонливість, тому їх не слід приймати перед керуванням автомобілем або роботою.

Фізіотерапія

– Вправи для вестибулярної реабілітації, які також називають вправами Еплі, складаються з того, що пацієнт сидить на кутку столу та лягає на один бік, доки запаморочення не зникне, а також сідає та лягає на інший бік, знову доки запаморочення не припиниться. Це повторюється до тих пір, поки запаморочення не зникне.

– Вправа на репозицію частинок – це лікування, яке базується на ідеї, що хвороба спричинена зміщенням крихітних каменів у центрі рівноваги (вестибулярній системі) внутрішнього вуха. Головка змінюється, щоб перемістити камені в їх нормальне положення. Ця вправа повторюється до тих пір, поки незвичайні рухи очей не зникнуть.

Як довго триває запаморочення?

Діапазон симптомів запаморочення залежить від причини.

Для запаморочення, спричиненого Mal de Debarquement, наприклад при виході з круїзного судна, запаморочення зазвичай зникає самостійно протягом 24 годин.

Для пацієнтів, які страждають від доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення, вправи Еплі можуть припинити симптоми протягом тижня.

Запаморочення, викликане набряком внутрішнього вуха (лабіринтит або вестибулярний неврит), триватиме кілька днів, поки набряк не спаде.

Напади запаморочення при хворобі Меньєра можуть тривати від 20 хвилин до 24 годин.

Запаморочення при акустичній невромі, запаморочення зменшується або зникає в міру зростання пухлини.

Запаморочення від a хід, через закупорку кровоносних судин або крововилив, може призвести до незворотного пошкодження мозку та викликати стійкі симптоми запаморочення.

Якщо запаморочення спостерігається через травму голови або шиї (струс мозку, хлистова травма або інша травма), симптоми можуть зберігатися роками або бути постійними.

Управління факторами ризику інсульту може зменшити ризик розвитку центрального запаморочення. Це включає в себе переконання, що артеріальний тиск, холестерин, вага та рівні глюкози в крові знаходяться в оптимальних межах. Щоб зменшити симптоми запаморочення у випадках хвороби Меньєра, може бути корисним регулювання споживання солі. Якщо було діагностовано периферичне запаморочення, то регулярне виконання вправ для вестибулярної реабілітації може допомогти запобігти повторним епізодам.

Оскільки більшість випадків запаморочення виникають негайно, важко передбачити, хто знаходиться в групі ризику; тому повне уникнення або запобігання може бути неможливим. Але дотримання здорового способу життя зменшить ймовірність цього захворювання.

Багато випадків запаморочення проходять спонтанно протягом кількох днів. Вправи для вестибулярної реабілітації (вправи для голови Которна) або модифіковані вправи Еплі викликають помітне поліпшення запаморочення.

Що таке запаморочення?

Запаморочення - це відчуття того, що людина або навколишнє середовище рухається або обертається.

Яка частина тіла найчастіше уражається при запамороченні?

Відповідь: органом, який найчастіше уражається при запамороченні, є внутрішнє вухо.

Які симптоми запаморочення?

A: Симптоми включають відчуття дезорієнтації або руху, нудоту або блювоту, пітливість і ненормальні рухи очей.

У лікарні Apollo є найкращі лікарі з лікування запаморочення в Індії. Щоб знайти найкращих лікарів із запаморочення у вашому сусідньому місті, перейдіть за посиланнями нижче:

• Вертиго лікарі в Бангалоre
• Вертиго лікарі в Ченнаї
• Вертиго лікарі в Хайдарабаді
• Вертиго лікарі в Делі
• Вертиго лікарі в Мумбаї
• Вертиго лікарі в Калькутті