Вузлики щитовидної залози: коли лікарі оперують, а коли чекають?

Вузлики щитовидної залози є дуже поширеними. До 50–60% дорослих можуть мати вузлики щитовидної залози, які можна виявити на ультразвуковому дослідженні, але лише 5–10% є раковими. Ключове питання полягає не в тому, чи присутній вузол, а в тому, чи є він доброякісним чи злоякісним, чи викликає він симптоми та чи росте він. Рішення про лікування залежить від результатів ультразвукового дослідження, результатів біопсії (ТАБ), симптомів та росту з часом.

1. Коли лікарі «чекають і спостерігають»?

Більшість вузликів щитовидної залози не потребують негайного хірургічного втручання.

Спостереження рекомендується проводити, коли:

• Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ) показує доброякісний вузлик (Bethesda II).
• Вузлик невеликий (<2–3 см), не викликає симптомів та має доброякісні ультразвукові ознаки.
• Немає тиску на трахею або харчову трубку.
• Рівень гормонів щитовидної залози нормальний або лікується належним чином.
• Пацієнт почувається комфортно при періодичному спостереженні.

Подальші дії зазвичай включають:

• Спочатку УЗД кожні 6–18 місяців.
• Повторіть точкове дослідження неясного походження (ТАП), якщо вузлик значно збільшується (більш ніж на 20% у двох вимірах) або має підозрілі ультразвукові ознаки.

• Коли рекомендується хірургічне втручання?
• Хірургічне втручання рекомендується, якщо присутній один або декілька з наступних симптомів:
• Підозра або діагноз раку
• FNAC передбачає рак щитоподібної залози (Bethesda V або VI).
• Невизначені вузлики з характерними молекулярними або клінічними ознаками.
• Підозрілі результати ультразвукового дослідження, такі як:
• Нерівні поля
• Мікрокальцинати
• Форма «вище, ніж ширше»
• Екстратиреоїдне розширення
• Аномальні лімфатичні вузли

B. Великі симптоматичні доброякісні вузлики

Навіть якщо утворення доброякісне, хірургічне втручання рекомендується, якщо у пацієнта є:

• Складність ковтання
• Утруднення дихання
• Зміни голосу через стиснення
• Дискомфорт або біль у шиї
• Видимий косметичний набряк

C. Гіперфункціонуючі («гарячі») вузлики

Якщо вузлик виробляє надлишок гормонів щитовидної залози та викликає гіпертиреоз, може бути доцільним хірургічне втручання (або радіойод у окремих випадках).

D. Поступове зростання

Швидко збільшуючийся вузлик, особливо якщо він супроводжується компресійними симптомами або має проблеми з візуалізацією, вимагає подальшого обстеження та часто хірургічного втручання.

Лікар завжди персоналізує лікування для пацієнта, але зазвичай дотримується протоколу.

• Дрібні вузлики: спостереження, радіочастотна абляція (РЧА) або гемітиреоїдектомія, якщо потрібне хірургічне втручання.
• Середні вузлики (2–4 см): зазвичай гемітироїдектомія.
• Великі вузлики (>4–5 см): гемітиреоїдектомія, якщо уражена одна частка; тотальна тиреоїдектомія, якщо уражені обидві частки або є рак. 

Роль радіочастотної абляції (РЧА)

РЧА – це малоінвазивний метод лікування окремих доброякісних симптоматичних вузликів. Під контролем ультразвуку тепло подається через тонку голку для зменшення вузлика, уникаючи рубця на шиї та зберігаючи більшу частину функцій щитовидної залози. 

Зростаюча роль роботизованої хірургії щитовидної залози

Одним із найважливіших досягнень у хірургії щитовидної залози є роботизована тиреоїдектомія, яка дозволяє хірургам видаляти щитовидну залозу через приховані розрізи, зазвичай розміщені під пахвою, за вухом або за допомогою інших підходів дистанційного доступу, тим самим уникаючи видимого рубця на передній частині шиї. Робот не працює самостійно; він повністю контролюється хірургом і забезпечує високочітке 3D-збільшене зображення, більшу точність і покращену маневреність інструментів. Роботизована хірургія особливо приваблива для молодих пацієнтів, фахівців та людей, які стурбовані косметичним лікуванням шиї. Вона найкраще підходить для лікування малих та середніх доброякісних вузликів та окремих видів раку щитовидної залози низького ризику у ретельно відібраних пацієнтів. Хоча це може передбачати триваліший час операції та вищі витрати, вона пропонує чудові косметичні результати без шкоди для хірургічної безпеки, якщо її виконує досвідчений хірург-тиреоїдист та роботизований хірург. А як щодо роботизованої хірургії?

Ключове повідомлення

Вузлик щитовидної залози не є автоматичним діагнозом раку, і не кожен вузлик потребує хірургічного втручання. Іноді найкращим методом лікування може бути відсутність лікування з ретельним спостереженням. Сучасне лікування вузлів щитовидної залози зосереджено на точній оцінці, персоналізованому лікуванні та збереженні нормальної функції щитовидної залози та косметичних засобах, коли це можливо, без шкоди для результатів.